Традиційна спадщина Харківщини: село Тавежня Сахновщинської громади

Фахівці КЗ «Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва» завітали до села Тавежня і розповіли про місцеву традицією випікання короваїв Лесю Олександрівну Шикітка, завідуючої Тавежнянським сільським клубом-філією. Також познайомилися з місцевою жителькою Валентиною Давидівною Бережною, яка розповіла нам про традиції і звичаї села Тавежня.

Ось деякі з їхніх розповідей.

"Любов до випічки ще з дитинства. Спочатку наблюдала за бабусею, тоді за мамою наблюдала. Бабуся випікала хліб, печиво, пасочки. Мама випікала здебільшого пряники, тортики, теж хліб пекла у важкі часи. Там мені це подобалося. У нас була духовка в хаті, коли пікся хліб, пахощі розходилися по всій хаті. Ми знали, коли мама витягне хліб і ми шкурочку обв’язково всю обтянемо… Коли моя бабуся пекла, то в ті часи не все можна було дістати – то мука трішки не така, то мука чорна, переживали старі люди. І сахарь крупний був – це ж нада, шоб постояло, шоб сахарь розійшовся, шоб з дрожжами побалакав. Завжди вона казала: «Оце сьодні шось без настроєнія встала, а нада шоб настрій був, мабуть сьогодні не буду, завтра буду місити». Зранку вона помолиться і зразу до роботи – це вона з хлібчиком, чи з пирожками заходилася». (Запис 25.09.2024 р. у с. Тавежня Сахновщинської громади Красноградського району від Шикітко Лесі Олександрівни, 1983 р.н.).

«Ми з мамою хатку строяли з саману. Робили саман, кіньми місили, людей гукали саман робити. Дід, по сусідству жив, складав нам хату. Мама всю хата мазала сама. А потолок накладали – рубали хмиз, терник і глиною накладали. Мужики подавали, а жінки накладали. (Як саме накладали хмизом? – Н.О.) Ложили балки уздовж густенько і накладали той хмиз густо на балки, а тоді накладали глину, вона не провалювалося. Коли воно підсохло, тоді підмазували потолок відціля (з середини – Н.О.). Все держиться і до цього часу. Хату крили очеретом… Косили його зелененьким із листочками, нічого не обчухрували. Тоді його в’язали у пучки. Волоточками з очерету клали вверх, один слой наклали, а тоді другий вище і прикривали ці волоточки від першого слоя, а верхній так волоточки і були вгорі. Клали так, шоб стріха була, шоб на стіни не бігло». (Запис 25.09.2024 р. у с. Тавежня Сахновщинської громади Красноградського району від Бережної Валентини Давидівни, 1945 р.н.).

Записала Наталія Олійник, провідна методистка КЗ «Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва».

                                                                                 Читайте також: