Від «Мукомелів» до обласного олімпу: сторічний шлях сахновщинського футболу

1920-ті: Футбол з ароматом борошна та музикою оркестру

Історія сахновщинського футболу починалася зі свистків на пустирях та духу співпраці навколо місцевого млина Печерського і Ко, більш відомого як «Біла мельниця».​У 1920-х роках тут сформувалася перша селищна команда з неофіційною, але гордою назвою «Мукомели». Душею та організатором цього руху був Іван Степанович Козирод, якого земляки знали за прізвиськом «Козиборода». Цікаві деталі про становлення гри збереглися завдяки спогадам його брата — видатного українського художника та мистецтвознавця, уродженця Сахновщини Івана Івановича Козирода.

Хто б міг подумати, що борошно та футбол можуть створити такий потужний дует? Головним двигуном місцевого спорту стала профспілка млина «Біла мельниця» — саме вона одягла гравців у новеньку форму та забезпечила якісними м’ячами. Та й самі футболісти були не з простих: частина з них удень засипала зерно до жорновів, а ввечері вже розганяла атаки на полі.​Матчі гриміли в мальовничому «Гайку» під акомпанемент справжнього духового оркестру (який, звісно ж, теж фінансував млин). Така опіка дала вражаючий результат: команда «Мукомели» гартувала майстерність і здобувала перемогу за перемогою.​Збереглася й унікальна згадка тих часів — раритетний кадр 1929 року із сімейного архіву художника І. І. Козирода. На світлині — бойовий склад «Мукомелів». Зверніть увагу на хлопця крайнього справа у білій майці: це брат художника на прізвисько «Козиборода».

Перші кубки та повоєнний гарт (1930–1950-ті)

Виступи Сахновщини на обласному рівні розпочалася у другій половині XX століття. У різні часи честь району на чемпіонатах Харківської області захищали збірні з різними назвами:

​«Колгоспник» — перші спроби втриматись у структурі обласного спорту.

​«Водник» — наступник, який продовжував формувати футбольну культуру краю.

​«Колос» — головний бренд сахновщинського футболу, який став символом спортивних досягнень району та зберігає цю назву й донині.

Футбольні команди нашого району зразка 30-х, 40-х, 50-х та 60-х років мали своє лице, грали на заздрість суперникам технічно, відчайдушно, з повною віддачею.

В районному історико-краєзнавчому музеї зберігаються документи, в яких йдеться про те, що сахновщинська футбольна команда «Харчовик» в 1938 році грала у фінальних іграх у м. Києві на кубок профспілок працівників борошномельної промисловості. Саме наші футболісти й стали володарями цього почесного спортивного трофею.

За сахновщинський «Харчовик» тоді виступали Віктор Корнієнко, Іван Перепльотний, Олександр Іванов, Григорій Білоус, Дмитро Кащей, Георгій Вардаєв та ін. Треба було любити футбол, віддаватися йому цілком і повністю, щоб домагатися перемог, щоб проходити результативно довгий і виснажливий футбольний марафон. Ці хлопці були справжніми футбольними фанатами без страху і докору.

Народна будова та «всепогодна» слава

Післявоєнна пора. Футбольна команда зразка 40-50 років прийняла все краще від старшого покоління. Стадіоном для змагань служила базарна площа. Кістяк команди складали фронтовики. Іван Лях, Володимир Коробка, Олександр Семенець, Іван Митько, Олександр Власов, Іван Шевченко, Іван Семка захищали кольори районної команди з честю.

У 1958 році методом народної будови був споруджений районний стадіон «Колос». Він став справжньою прикрасою. Футбол набув ще ширшого розмаху. Частими гостями в Сахновщині були футбольні команди з Харкова, Полтави, Новомосковська, Слов’янська, Карлівки, Лозової. Команда, до складу якої входили Дмитро Лях, Віктор Паук, Валентин Нездименко, Іван Моргун, Віктор Касян, Олександр Білокінь, Микола Буряк, Микола Корінний, Олександр Лунюшкін, Тарас Зубковський, Григорій Литвин, Іван Брайко, Василь Перепльотний, Андрій Цілуйко, Володимир Шульман, вигравала у своїх грізних суперників з Лозової, Куп’янська, Краснограда.

Футбольні матчі на районному стадіоні перетворилися в справжні спортивні свята. Як правило, на ігри збиралося щонайменше понад тисячу уболівальників. Непоодинокими були матчі при переповнених трибунах уболівальників, які засвідчували чергову перемогу сахновщинських футболістів над суперниками.

На стадіоні під час матчів грав духовий оркестр, працювали буфети і магазини. На кожний матч стадіон набирав святкового вигляду своїм убранням. Сахновщани із задоволенням відвідували буквально всі зустрічі за участю, наголошую, збірної районної команди.

Пригадується такий випадок. Команді необхідно було виїжджати на гру в селище Петровське (нині Ізюмського району). Дощова погода і бортова вантажівка не давали можливості добратися в неділю на зустріч з суперниками. З пригніченим настроєм команда очікувала недовго. Керівництво району відправили їх до Петровського літаком. Хлопці того дня виграли у своїх суперників з відчутною перевагою 3:0. Ще довго за сахновщинськими футболістами ходила слава «всепогодної» команди. І дійсно, футболістам було байдуже, яка погода: настрій був лише на гру і на перемогу.

Вже в 70-і роки в стані футбольної політики почалися позначатися помітні негативні тенденції. Хоча і в цей час були не лише спади. Були й роки піднесення.

Червень 1978 року. Чергову перемогу на виїзді в одному з матчів серед команд колективів фізкультури області проти кегичівського «Дорожника» виборола команда сахновщинського «Колоса». Матч проходив з ігровою і територіальною перевагою наших футболістів. Вже на 20 хвилині матчу капітан сахновщинської команди Анатолій Базилєв примусив господарів розпочати гру з центру поля. Потім Валерій Гармаш провів ще один красивий гол. Другий тайм. Господарі поля зусиллями всієї команди «розмочили» рахунок. Потім той же Базилєв збільшує розрив: у сутолоці перед воротами він зумів проштовхнути м’яч у незахищений кут воріт. Кегичівські футболісти зуміли лише скоротити розрив. Сахновщани ж мали ще декілька можливостей збільшити рахунок, але не зуміли їх реалізувати. З рахунком 3:2 перемогли сахновщани. Після цього туру команда сахновщинського «Колоса» в турнірній таблиці посіла третє місце. Попереду валківський «Колос» та краснопавлівський «Водник». Як не згадати, славного голкіпера нашої команди зразка 80-90-х рр. Юрія Малінова. У 1982 році наша команда «Колос», яку представляв колгосп імені Леніна, виступала у другій групі першості області.

Епічні 90-ті: Золото України та візит столичних зірок

На початку 1993 року в Кіровограді відбулась першість України з міні-футболу серед колективів фізкультури спорттовариств «Колос» - «Водник». Харківську область на цих змаганнях представляв сахновщинський «Колос». У першості взяли участь 9 команд з Львівської, Івано-Франківської, Житомирської, Одеської, Миколаївської, Херсонської, Харківської, Запорізької та Кіровоградської областей. Команди були розділені на дві групи.

У своїй групі «Колос» виграв у команди Херсонської області з рахунком 11:4, у Івано-Франківської – 8:3, у Одеської – 7:4, у Кіровоградської – 9:5. І вийшов до фіналу.

У фіналі наші футболісти перемогли команду з м. Золочів Львівської області з рахунком 7:1. Нашій команді вручили приз за 1 місце, диплом 1 ступеня Центральної Ради товариства «Колос». Гравці були нагороджені дипломами 1 ступеня, медалями чемпіонів України, пам’ятними значками та вимпелами.

Команда виступала у такому складі: воротар Сергій Вдовін, польові гравці Петро Волошин, Василь Баєв, Сергій Джуган, Віктор Смірнов, Роман Шаповалов, Вадим Мідний та Сергій Садовський.

Колегія суддів визнала кращим захисником турніру Петра Волошина. Сергій Садовський був серед найвлучніших бомбардирів. Він забив 17 голів. Відзначено надійну гру воротаря Сергія Вдовіна.

8 травня 1993 року гостями Сахновщинського району були футболісти команди ветеранів київського «Динамо». Справжні зірки футболу, бузумовно, різної яскравості, приїхали зі столиці в глибинку.

Наша юнь мала можливість поспілкуватися з відомими майстрами шкіряного м’яча, задати їм свої запитання. А головні події, пов’язані з приїздом до Сахновщини популярної команди, розгорнулися на зеленому «килимі» районного стадіону «Колос».

Це було справжнє футбольне свято. Стадіон був переповнений прихильниками цієї гри.

Показова товариська зустріч між «Колосом» та ветеранами київського «Динамо» розпочалася, як і належить у подібних випадках, привітаннями, врученням хліба-солі, квітів, подарунків, представленням титулованих гостей. Динамівці виступали у такому складі: Василь Кириченко, Олександр Дамін, Сергій Журавльов, Сергій Кузнецов, Володимир Каплічний, Володимир Лозинський, Олександр Бойко, Юрій Ковальов, Анатолій Шепель, Андрій Біба (Станіслав Євсеєнко), Віталій Хмельницький. Володимир Єрохін виконував обов’язки тренера. Бойовий склад виставили й тренери «Колоса». «Колос» виступав у такому складі: Вадим Мідний, Василь Баєв, Сергій Вдовін, Євген Перепелиця (м. Харків), Сергій Джуган, Віктор Смірнов, Петро Волошин, Євген Кривкін (м. Харків), Олександр Тесленко (м. Харків), Михайло Севтунов, Сергій Садовський, Ігор Мостовий. Олександр Шкіперський, Роман Шаповалов, Володимир Махотка (сел. Кегичівка), Олег Брагін (м. Красноград).

Матч розпочався атаками господарів поля, але клас гри ветеранів був на кілька порядків вищим. Високою технікою визнані майстри компенсували повільний темп гри. Гості, до речі, зуміли досить швидко оволодіти ситуацією і провели весь матч за своїм сценарієм. Сахновщани так палко і гучно вболівали за наших хлопців, що не було чути свистка арбітра, і доводилося довго зупиняти матч.

Перший тайм закінчився з рахунком 0:1 на користь гостей. Гол забив Анатолій Шепель. Нашим футболістам дуже хотілося забити гол. І це відбилося на характері поєдинку. В другому таймі команди обмінялися голами. У динамівців м’яч провів Олександр Бойко. А героєм матчу у складі «Колоса» став Михайло Севтунов, який забив гол з пенальті. З рахунком 1:2 закінчився цей цікавий матч, котрий став справжньою окрасою футбольного життя району.

В 1993 році команда «Колос» за результатами розіграшу одержала право на перехід до вищої ліги

​Тривалий час місцеві колективи виступали із мінливим успіхом, інколи навіть випадаючи з обласних змагань через брак фінансування чи організаційні труднощі. Однак справжній імпульс до розвитку сахновщинський футбол отримав на початку 1990-х років. Завдяки ініціативі місцевих ентузіастів та спортклубу «Колос» під керівництвом Н. С. Дегтяря команда здійснила стрімкий стрибок із четвертої групи одразу до Вищої ліги області.

В 1993 році команда «Колос» за результатами розіграшу одержала право на перехід до вищої ліги. Керівництво клубу організувало і провело масовий захід по вшануванню футболістів, тренерів та уболівальників. Кращим бомбардиром ліги визнають уже не один сезон Сергія Садовського.

Про необхідність підкорення нових футбольних вершин говорили від імені спонсорів клубу начальник ПМШГД – 2 Г.М. Балюк, граючий тренер П.О. Волошин, прихильник команди В.О. Смірнов, тренер ДЮСШ С.О. Шаповалов, голова райспорткомітету М.І. Шаренко, капітан команди Василь Баєв.

​Шлях через випробування (2000-ні — 2010-ті роки)

​Період початку 2000-х років став випробуванням на міцність. «Колос» тривалий час перебував у нижній частині турнірної таблиці Чемпіонату Харківської області, виборюючи збереження місця серед найсильніших.

​Поступовий перелом у грі команди стався завдяки зміні поколінь та роботі тренерського штабу. На посаді наставників у різні роки працювали Василь Баєв, Сергій Шаповалов, Григорій Діденко, Валентин Пахущий, Петро Волошин, Роман Шаповалов. Ближче до нашого часу Олександр Какадій, Роман Какадій та Олександр Стриженко.

​Ключові віхи відновлення:

​2000 рік: Здобуття срібних нагород Зимової першості Харківської області.

​2012 рік: 6-те місце у Вищій лізі Харківщини — на той момент найвищий результат клубу за часи незалежності.

​2013 рік: Бронзові медалі Першої ліги області.

​«Золота» ера 2020-х років: обласне чемпіонство та вихід за межі області

​Справжній розквіт сахновщинського футболу припав на 2020-ті роки. Згуртованість колективу, системна підтримка громади та залучення якісних виконавців дали довгоочікуваний результат.

​У 2021 році ФК «Колос» виборов свій історичний перший титул чемпіона Харківської області, продемонструвавши вражаючу результативність та стабільність упродовж усього сезону.

​Особливою сторінкою стало розширення географії виступів:

​Команда почала активно виступати в турнірах сусідньої Дніпропетровської області.

​У 2023 році сахновщинський «Колос» здобув черговий вагомий трофей, вигравши Суперлігу Дніпропетровської області. Тренером команди був Роман Какадій.

З 2025 році тренує команду "Колос" Олександр Стриженко.

​Майбутнє, що кується сьогодні

​Великі перемоги дорослої команди завжди починаються з дитячих мрій. Саме в стінах ДЮКФП «Олімп» (знаної багатьом як легендарна ДЮСШ «Колос») гартується майбутнє нашого футболу.​Юні сахновщани не просто беруть участь в обласних та всеукраїнських турнірах — вони сміливо виборюють призові місця та повертаються додому з кубками. А всередині громади футбольне життя кипить без зупину: запеклі матчі між селами та святкові турніри збирають на трибунах і малечу, і сивочолих уболівальників.​Сьогодні футбол для Сахновщини — це більше ніж спорт. Це справжня візитівка громади та джерело натхнення. Попри всі виклики сьогодення, м'яч на наших полях продовжує крутитися. Футбол об'єднує покоління, дає молоді здоровий орієнтир і гучно заявляє про Сахновщину на карті аматорського футболу України!

                                                                                 Читайте також: