Лише тоді оцінюєш всю значущість та атрибутику зустрічі Нового Року, коли досягаєш віку підлітка, коли батьки дозволяють святкувати з однолітками і старшими дівчатами та хлопцями десь "на хаті", проте перед цим заручившись обіцянкою, ні в якому разі не пити багато шампанського, а про алкоголь більш серйозний, то й так зрозуміло. Детально розпитують, хто саме буде в тій компанії, а ти, така на ходу, придумуєш всіх найвихованіших хлопців вашого села, за якими не ростуть"золоті гори".
Коли обіцяєш, що тепло одягнешся, а сама вже наготувала у кладовці, під рядном, модний прикид
Це відчуття "виходу в свєт" не передати жодними словами!
Коли ти, така модна і красіва, шо аж страшно, дрібцюєш дорогою до точки ікс! Чому дрібцюєш, бо слизько, дорога, мов скло, а ще ж взута в осінні черевички на височенних каблуках, адже із зимового взуття — лише дутіки і бабині сапожки, які з джинсами ще куди не йдуть, а от під спідницю— взагалі не комельфо.
Морозяка під тридцять і твої пальці вже потихеньку починають примерзати до тонкої підошви, ніс кольору баклажана навіть дуже пасує до кислотно фіолетових лосинів, а довга, аж до п'ят шуба ні на йоту не виконує свою роль — гріти. Добре, що капішон є, хоч якась польза, адже ніяка шапка, чи навіть модний махеровий каптур не налізе на твою зачіску а-ля Алла Пугачова.
Не даремно ж ти два дні ходила накручена на "бумажки", хоча, по правді, розраховувала на ефект мокрої хімії, а не "взриву на макаронній фабриці".
Перемивати волосся було пізно—ще воду грій, з балією сюди-туди носися!
Пів банки гелю для волосся творить чудеса, хоч мама й стверджує, що таке відчуття, наче ти місяць голови не мила. Та що вона взагалі в моді розуміє!
От причепилась одягай теплі штани і кофту під шию. Ага! Якраз!
А моя міні спідничка і червона атласна блузка з ажурними вставками для чого тоді попрасована на табуретці в кладовій лежить, щоб я нашурпувалась як стара баба?
На вулиці темно, хоч в око стріляй, ноги раз-у-раз розходяться в різні боки і ти на практиці починаєш розуміти вислів "немов корова на льоду". В одній руці торба з їжею: баночка олів'є, лоточок котлет, лоточок шуби, баночка холодцю. А в іншій — торба з трилітровою банкою вишневого компоту і пляшкою шампанського, акуратно перемотані газетами, про всяк випадок.
Доки доходиш до "хати", вже й не відчуваєш пальців на ногах, від холоду, проте, переступивши поріг, намагаєшся безтурботно посміхатись до галасливої компанії і допомагати накривати на стіл. Тебе ж прийняли в лави старшаків — мусиш відповідати вимогам.
Хлопці курять прямо біля грубки, не ховаючись і нікого не стидаючись, інколи від них проскакує крепке слівце. Дівчата, одна з поперед одної, намагаються показати які вони господині, сервірують стіл, нарізають шинки, сальцісони, домашню ковбасу, розкладають по салатниках олів'є, сміються з тупих жартів хлопців. Ти також дурновато гигочиш, косуючи на цілу артилерію пляшок з алкоголем і стає, чомусь, некомфортно...
Потроху починають відходити закоцюблі пальці на ногах, ти ловиш себе на думці: "от би зараз додому, під грубку, одягнути теплу піжаму і в'язані носки", та відразу відганяєш від себе ці думки.
"Яке там! Ось воно доросле самостійне життя! Додомці їй захотілось, дурній..."
Б'ють куранти, всі піднімають гранчасті стакани з ігристим напоєм, слухають Кучму, запалюють бенгальські вогні, бахкають хлопавками.
У веранді включають магнітофон з хітами "Рукі ввєрх" і ти на пару з двома десятками хлопців та дівчат, гецаєш осінніми черевичками, нещадно збиваючи хвальоні набойки з поліуретану, розігріта шампанським.
Стидливо відходиш в бік, коли один з хлопців приносить новеньку касету і вмикає "мєдляк", та щиро надієшся, що хтось тебе запросить на хітяру тодішнього муз.прому— "Дим сігарєт с мєнтолом" і таки не помиляєшся, коли один із старшокласників, направляється до тебе, тримаючи в одній руці цигарку. Руки-ноги тремтять, щастя переповнює! І то дарма, що він п'яний в диміну і вже завтра не згадає, що танцював з тобою, то нічого, що він відтоптав тобі всі ноги, а дим від його сигарети навертає на очі сльози. Головне, що ти пройшла це "боєвоє крєщєніє" і вступила до лав дорослої молоді.
Як давно це було...
Вчора моя донька спитала дозволу святкувати Новий Рік з однокласницями.
Ми з чоловіком відразу заручились обіцянкою, ніякого алкоголю, ніякої дурної компанії та обов'язково на голові шапка.
Наївні...
Юля Ілінська Драган
