А у нас в квартирі газ! А у вас...

З січня 2020 року споживачі газу в Україні повинні сплачувати рахунки за розподіл газу (за труби) відповідно до виставлених облгазами рахунків. Мешканці смт Сахновщина дуже були обурені, що раніше за власні кошти купляли труби, газорозподільні станції й оплачували роботи по до їх монтажу та запуску в дію, і тепер за ті самі труби потрібно було ще платити за так саму доставку, розподіл, обслуговування.

Нещодавно Мукачівська міськрада повернула газові магістралі, ГРП у власність громади, одних труб понад 64 км. Це й вдалося завдяки тому що відповідному облгазу передавало раніше вище зазначене майно саме Мукачівська міськрада, що свідчить про розумний та професійний підхід органів місцевого самоврядування до цього питання на всіх етапах.

На початку 2000-х років в смт Сахновщина почалися роботи по газифікації селища. Заказником даних робіт виступали так звані кооперативи (вони реєструвалися тільки в Сахновщинській селищній раді (не відомо за чиєю вказівкою це відбувалося), а не відповідно до діючого законодавства України, внаслідок чого реєстрація відбувалася «у повітрі»). Дані кооперативи внаслідок не відповідної реєстрації не мали ніякої правоздатності та дієздатності, а саме ніяких прав. Після закінчення газифікації на відповідній ділянці відповідний кооператив згідно з актом прийому-передачі безоплатно передавав у Лозовагаз магістралі труб та інше газове обладнання. Я особисто пропонував деяким головам кооперативів передати магістралі труб та інше газове обладнання не Лозовагаз, а до Сахновщинської селищної ради, щоб останні потім це майно поставили до себе на позабалансний рахунок. Жоден кооператив не спромігся цього зробити, і зі слів керівників кооперативів через те, що селищна рада самоусунулася від вирішення цього питання по суті. Після передачі газових магістралей та іншого газового обладнання до Лозовагаз усі кооперативи були Сахновщинською селищною радою закриті.

На мою особисту думку, ці хитрі схеми безоплатного заволодіння майном громадян облгазами на сотні мільйонів гривень (по смт Сахновщина було передано до Лозовагаз майна на понад 15 мільйонів грн у цінах 2007-2008 рр.) були придумані працівниками облгазів, тому що використовувалися по всій Україні.

На теперішній час повернути раніше передане майно у власність громадян смт Сахновщина практично не можливо, але мізерні шанси ще є. Цим питанням повинні займатися не окремі громадяни, в них відсутні будь-які шанси на повернення майна, а органи місцевого самоврядування в особі селищних рад або об’єднана територіальна громада.

Я б пропонував майбутньому голові Сахновщинської ОТГ створити ініціативну (робочу) групу, яка ретельно вивчила б дане питання, можливо у когось на теренах нашої країни є позитивний досвід у вирішенні питання по поверненню у власність громадян газових магістралей та іншого газового обладнання, які були побудовані за їхні особисті кошти, після чого було б вжито відповідних заходів з повернення газових магістралей у власність громади.

О. ТОЛСТОКУРОВ