Її дарунок людям – пісня

30.09.2021 у 11:47 1 454

Раїса Поляцькова 

Її дарунок людям – пісня

Є люди, для яких пісня не тільки радісна опора власного життя, а й дар, що вони передають оточуючим, односельцям, від чого виникає особлива аура якогось щемливого піднесення. Жителька селища Раїса Поляцькова – саме з таких людей, - залюблених у пісенну творчість і яка вміє передати співом настрій душі.

Ким би не була за фахом і посадою Раїса Поляцькова – контролер ВТК, секретар-друкарка, шкільний бібліотекар, завідуюча відділом райвійськкомату. Вона – співачка за покликом серця. Понад чотири десятиліття виступала на сценах різного рівня. Це і обласні конкурси-огляди, фестивалі народних талантів, конкурси виконавців естрадної пісні. Щорічна участь у Великому Слобожанському ярмарку, численні творчі зустрічі з глядачами Сахновщини, Кегичівщини, Балаклійщини, Дворічної, Зачепилівки та ін. До речі, в 1974 році вона посіла перше місце за відому пісню «Степом, степом…» на Всеукраїнському конкурсі молодіжної творчості серед професійно-технічних училищ «На творчій орбіті молоді», що проходив у м. Харкові, БК ХЕМЗ.

Як охарактеризувала Раїсу Поляцькову у 2007 році начальник відділу культури та туризму Любов Волошина: «Репертуар самобутньої співачки включає, в основному, найбільш популярні сучасні естрадні перлини пісенної культури України. Односельці порівнюють її виконавську майстерність з манерою Софії Ротару, Таїсії Повалій, Наталії Бучинської, Катерини Бужинської, іншими народними артистами України, бо, по суті, Раїса Олексіївна, саме з їх творчого надбання черпає пісні для виконання».

Родом зі співочої Лигівки, виховувалась у родині сільської вчительки. Батько помер дуже рано, коли Рая ще була маленькою. Але, зі слів мами, дуже гарно співав і грав на декількох музичних інструментах. Очевидно, співочий хист успадкувала саме від нього. Мама, Віра Кузьмівна Винник, учителювала, і, як водиться в селі, займалася городом, вела особисте підсобне господарство. І часто їй допомагали Раїса із сестрою Наталкою. Особливих статків у родині не було, треба було працювати. Але пісня випрямляла, надавала фізичних і духовних сил.

Співати почала змалечку, з дошкільного віку. Активно займалася художньою самодіяльністю в школі, місцевому клубному закладі. Багато допомогли в становленні юної співачки вчитель співів Лигівської середньої школи І.Ф. Шарлай та директор Лигівського сільського Будинку культури В.В. Ковальов.

У своєму селі зустріла свого судженого, місцевого парубка Івана. Одружились. Створили міцну сімю. За сімейними обставинами, що склалися, змушена була дочасно кинути вищий навчальний заклад. Бо, здобуваючи спеціальність бібліотекаря в Харківському інституті культури, Раїса також зрозуміла, що це не її стихія. Вона постійно цікавилася пісенною творчістю. Музичною літературою, прагнула розучувати нові пісні, її кликала сцена.

Тож повернулася в рідний район, працювала, а вільний від основної роботи час Раїса віддавалася пісні.

Певний відрізок свого життя була провідною солісткою естрадного вокально-інструментального ансамблю при райспоживспілці. Сахновщанам середнього та старшого покоління запамятались успішні виступи цього молодіжного мистецького колективу. Згодом стала активно займатися в районному Будинку культури. Важко було уявити будь-який концерт без її хвилюючого співу. Велику позитивну роль в її творчому рості відіграли В.А. Бобраков, Р.С. Дубель, В.В. Шимко, Л.І. Волошина, які очолювали у свій час відділ культури та будинок культури нашого району. В РБК, звісно, головне її сценічне амплуа – сольні виступи, однак, вона також залучена і до складу хорового колективу та жіночого вокального гурту «Сахновщаночка».

Підросли чудові діти: син і донька. Донечка Ірина, як і мама, має прекрасні вокальні дані. Співала в школі, здобула музичну освіту, брала участь у престижних мистецьких випробуваннях («Слобожанські передзвони-2003», «Жива вода – 2004»), виступала в Росії, Білорусі. Разом з мамою створили самобутній творчий родинний дует. Особливо запамяталися глядачам «Мама», «Бойківчанка», «Одна калина», «Україна моя».

Все було б гаразд, якби не страшенна трагедія – передчасно загинув чоловік Раїси Олексіївни. Довелося самій надалі взяти на себе повну відповідальність за дітей (довчати доньку-студентку, працевлаштування сина тощо), вирішувати багато домашніх, можливо, і чоловічих справ.

Та біда не зломила жінку. Через деякий час її дзвінкий сильний голос знову чарував слухачів на численних масових заходах, святах, дійствах. Особливо майстерно вона виконувала «Несу свій хрест», «От боли я пою», «Мої батьки», «Молитва за родителей», «Розлука», «Перемога, свята Перемога», «Київська Русь». Творчий доробок співачки-аматорки досить вагомий: від патріотичних, патетичних пісень до творів про кохання, добро, щирість тощо. Десь трохи її пісні автобіографічні, місток від душі виконавиці естрадних пісень до сердець глядацької публіки завжди є тривким і надійним.

«Люблю пісню. Не повірите, хоч співаю давно, хвилююсь кожен раз перед виступом. Але після співу відчуваю себе, як після сповіді: даруючи людям творчість, здається, сама збагачуюсь духовно», - одного разу зізналася Раїса Поляцькова.

Люди дякують їй за дійсно природний талант. Неодноразово люди підходили на вулиці до неї, знайомі і не дуже, щиро дякували за її мистецтво, бажали творчого довголіття, аби вона своїм співом, задушевним спілкуванням про вічні моральні цінності дарувала гарний настрій і надалі.

Замолоду їй пророкували велику сцену, перспективне й успішне творче майбутнє. Чому склалося по-іншому, яка причина? Адже Сахновщина – це віддалена провінція, глибинка Слобожанського краю. Можливо, не трапилося на шляху більш наполегливих, зі здоровим честолюбством керівників, здатних переконати здібну дівчину йти мистецькою стежкою далі. Можливо, нерішучою була сама Раїса? Так чи інакше, це була її жадана мрія. Але доля все-таки посміхнулася їй і повернула у сферу культури, до того ремесла, про яке мріялось. Вона мала можливість спілкуватися з глядачами частіше, бо сцена – стала її роботою. Останні 16 років своєї трудової біографії вона віддала Сахновщинському районному Будинку культури, працювала завідуючою сектором по роботі з дітьми та підлітками, вела творче молодіжне об’єднання «Орфей». Та й зараз запрошують на різноманітні заходи, де вона - і співає, і співає, і співає…


Останні новини

Vindict - Завантаження...

Завантаження...

Ще новини